Колізей: Які саме речі приносять вам задоволення у житті?

Ігор Кужик: Я вважаю, що мені дуже пощастило у житті: я займаюся тим, що приносить величезне задоволення і користь людям. Я працюю на телебаченні! І тому щоденно, виконуючи свою роботу, отримую не тільки фінансову, а й винагороду для душі.

К: Як почалася ваша кар’єра журналіста?

І.К: Журналістом я мріяв стати ще з юнацьких років. Уже у школі я друкувався в газетах, хай це були поодинокі статті. І хоча Університет імені Івана Франка у Львові закінчив за спеціальністю «математика», у 2004-му я повернувся до журналістики і почав серйозно нею займатися. Закінчив школу журналістики, пройшов по конкурсу на посаду кореспондента на студію «Місто», згодом став редактором політичних програм, а там далі - і директором телеканалу. Сьогодні я керую двома полтавськими телеканалами: «ІРТ» та «Місто+».

К: На скільки велику роль відіграє політика у вашому житті?

І.К: Я думаю, що політика відіграє надзвичайно велику роль не тільки у моєму житті, а й у житті кожного громадянина. Всі сьогодні розуміють, що ті революції, які відбулися у країні впродовж останніх десяти років, а нині і війна, стан економіки країни, - це наслідки діяльності наших політиків. І усі, без винятку, українці нині пожинають плоди такої «плідної» роботи представників політикуму. На жаль, свідомість, прагнення і загалом якість наших державотворців бажає бути набагато кращою!

К: На вашу думку, війна, яка триває, має більш економічне чи політичне підґрунтя?

І.К: Безумовно, політичне. Ця війна, передусім, викликана небажанням російського президента втратити вплив «братнього» народу на Україну, його небажанням дати Україні шанс побудувати своє інше майбутнє. Проєвропейські країни, які відійшли від Радянського Союзу - Грузія, Молдова, Прибалтійські держави - демонструють рух вперед, будують справжні демократичні суспільства. Їхній економічний рівень сьогодні вищий за російський та й український. Керівники Росії сьогодні розуміють: якщо завтра ми станемо успішними, то їх завтра змете власний же народ.

К: Знаю, що ви багато часу присвячуєте громадський діяльності…

І.К: У сьогоднішніх умовах, коли держава не в змозі забезпечити своїм громадянам інколи найелементарніших потреб, в роботу повинні включитися громадські організації. Кожен зобов’язаний зрозуміти: якщо він може допомогти тому, хто цього потребує, він повинен це зробити! З 2010-го року нашим фондом – Фондом Андрія Матковського «Полтавська родина» -  зроблено чимало. Якщо говорити про останню діяльність, то, безумовно, ми зосередились на допомозі нашим бійцям. Бо в пріоритеті зараз –перемога, довгоочікуваний мир.

К: Зазвичай багато проблем у суспільстві випливає з виховання. На вашу думку, чи є зараз у нас проблеми з цим аспектом?

І.К: Проблеми з вихованням завжди були і, думаю, будуть. Інше  питання, як їх вирішують, якого роду це проблеми. Як на мене, наших дітей потрібно виховувати більш патріотами і виховувати з любов’ю. Ніколи не забувати, що найкращий приклад для наших дітей – це ми, наша поведінка, наше світосприйняття, наші бажання.

К: Наскільки відомо, ви ведете достатньо здоровий спосіб життя. Який саме вид спорту є вашим улюбленим?

І.К: Я займаюся фітнесом. Якщо ж іде мова про улюблений вид спорту, то це, безумовно, плавання. Я намагаюсь обов’язково відвідувати басейн не менше трьох разів на тиждень. А у морі можу плавати годинами. Передусім, у теплих морях, таких як Червоне. Раніше туди їздив регулярно разом з друзями. Обов’язково беру з собою свою доньку Соломію. Сьогодні ж виникає запитання, зважаючи на курс долара, наскільки зможу це собі дозволити.

К: Соломія – таке незвичайне ім’я. Чому , якщо не секрет, ви вирішили назвати доньку саме так?

І.К: Для Полтави це ім’я, дійсно, незвичне, але на Західній Україні, звідки я родом, воно достатньо популярне. До речі, з  італійської це означає «тільки моя» (solo mia).

К: Яка країна є для вас близькою, окрім рідної України, де б ви також могли чи хотіли б жити?

І.К: Скоріш за все, це морські і теплі країни: Італія, Франція…  До речі, я певний час прожив в Італії, тому чудово володію італійською мовою. І сьогодні, напевно, віддаю перевагу італійській кухні. Свіжа риба, море фруктів та овочів, широке розмаїття сирів і натуральне вино… Що тут може не сподобатись?.

К: Чи є страви які ви любите і вмієте готувати самі?

І.К: Так,  я вмію (сподіваюся)  і люблю готувати. Надаю перевагу м’ясу. Адже іноді так хочеться з’їсти ніжного, соковитого, справді смачного стейку. Хто ж, окрім мене, його приготує?!

К: Якщо б ви вирішили приготувати коханій жінці романтичну вечерю. Що б це могло бути?

І.К: Романтична вечеря передбачає щось легке та ексклюзивне, напевно, делікатес. Можливо, екзотичний салат з морепродуктами, з кальмарами чи восьминогами або слабосолене філе червоної риби.

К: Ваше побажання жінкам на 8 березня.

І.К: Бути коханими! Бути завжди у центрі нашої, чоловічої, уваги. Щоб кожен ваш ранок, любі жінки, починався з гарного настрою, а у ваших домівках був МИР!

• < Назад
• Вперёд >