Перманентый макияж - это удобство, экономия времени и уверенность в себе, возможность подчеркнуть естественную красоту или скрыть особенности внешности. Героиня нашего новогоднего номера Наталья Эльгенди - волшебница, мастер перманентного татуажа, дающая женщинам возможность быть красивыми каждый день.

Наталья, расскажите как вы пришли в мир  красоты?

Моя история началась необычно: без наставников, учителей и практики. О татуаже я узнала в 4‑летнем возрасте, когда мама взяла меня с собой на процедуру. Мне было любопытно, как рисунок на ее губах держится так долго. Недавно нашла свои детские рисунки и сердце защемило! Уже тогда на листах бумаги я аккуратно выводила глаза, брови, губы… (улыбается). Тягу к рисованию и работе руками чувствовала всегда, поэтому в 17 лет купила аппарат, на тот момент он весил целых полкилограмма, и краски. Для постановки руки использовала кабачки, дыни и бананы вместо латекса. Первым моим «живым клиентом» была мама, она и терпела все издевательства (улыбается). Когда люди еще не знали, что такое перманентный макияж (татуаж), я уже искала моделей, иногда даже в других городах.

Окончив школу с отличием, поступила на заочное отделение в Киевский университет внутренних дел, чем очень удивила своих близких. Получив диплом, определенное время посвятила юриспруденции. Но совсем скоро поняла, что это не мое.

Мне близка фраза: «Найди дело своей жизни, и

Чому з усіх музичних інструментів ти вибрав саме саксофон?

Знайомий батька, якось приїхав до нас в гості і зіграв декілька пісень на саксофоні. Я вирішив спробувати… і так вже майже 10 років…

Насправді, все відбулося дуже спонтанно. Першим моїм інструментом взагалі був баян, потім піаніно, а потім вже саксофон.

Яку музику ти слухаєш у вільний час?

Тут все залежить від настрою… Люблю кожний стиль, починаючи від blues і закінчуючи rock jazz. Виділити для себе можу jazz fusion, напевно, найближче підходить мені по стилю.

Що тобі дало номінування на Музичну Премію Полтавщини?

Декілька приємних знайомств. А взагалі, класно, що організовують подібні заходи, де можна поспілкуватися з людьми, з якими маєш спільні інтереси.

Ти сам пишеш кавери на відому музику. Як це відбувається?

Переважно шукаю пісні які знаходиться в Top Chart Spotify, далі мінус, потім знімаю мелодію і записую вже свій кавер. Через декілька годин все готово. Стараюся зробити все за один захід, щоб не втратити «ідею».

Як ти вважаєш, музика може бути бізнесом?

А музика і так вже бізнес – шоу-бізнес. Чесно кажучи, ніколи не планував займатися цим професійно, але доля має свої плани на все. Взагалі, все склалося як найкраще, адже робота має приносити радість. А в мене весь час – «свято».

+38 (068) 233-02-35

@nikoholovko_saxophone

Слово «тамада» произошло от грузинского слова «тамадоба», которое переводится как «старшинство во время пира». Современный тамада является не просто управляющим на празднике – это эрудированный ведущий с прекрасным чувством юмора, который легко спасет любую «ситуацию».

Галина Подгорецкая именно такая и с не ваш праздник будет однозначно лучше, чем без нее.

Как давно вы занимаетесь проведением торжеств?

Проведением праздников я занимаюсь уже больше 10 лет. Первый раз это была свадьба у родственников на 200 гостей. Я тогда ещё переживала за каждый тост, за каждое сказанное слово. Конкурсы, поздравления — все было в стихотворной форме. Помню, шила костюмы для переодеваний на конкурсную программу. Свадьба прошла весело, все меня благодарили и было очень приятно. Вторым праздником был

Английский давно уже стал вторым языком в мире. И общение на нем это не прихоть, а возможность лучшей коммуникации в бизнесе, более высокие зарплаты и ряд других приемуществ. В школе «Easy English» вам докажут, что английский это просто!

Инна, как возникла идея создания школы английского языка?

Еще в университете мы с подружками мечтали о собственной школе и я медленно шла к этой мечте шаг за шагом. В начале была практика преподавания в частной школе, потом в техникуме.

Толчком к открытию своего дела послужило  знакомство с будущим мужем, именно его целеустремленность помогла мне решиться на первый шаг. Истоки нашей школы зародились в Гадяче, на моей родине. Было удивительно, что за время моего обучения, а это 7-8 лет, в нашем городе не появилось ни одной школы английского языка. Мы решили попробовать, и все получилось! В феврале 2018 года арендовали небольшой офис и быстро набрали группы желающих. Я преподавала в паре с учителем

Багато років, сил і енергії Тетьяна Іванівна Балагура віддала школі і вихованню дітей. Батьки щасливі, якщо їх діти потрапляють на виховання до Тетяні Іванівні, а весь секрет у тому, що вона щиро любить свою роботу.

Як Ви стали вчителем? Чому обрали саме педагогічний виш?

Завжди мріяла стати вчителем. І надихнули мене саме педагоги – ті неповторні люди, з яких я хотіла брати приклад. Починаючи з першої вчительки Галини Пилипівни. А найголовнішу роль у виборі професії відіграла Вовк Люція Михайлівна – учитель української мови та літератури. Хоча в моїй родині до того часу педагогів не було, але саме ця людина показала, наскільки захопливими можуть бути уроки української мови, як можна викладати з любов’ю.

Ваше ставлення до того, що в школах майже зникла російська література?

Вона не зникла, а вивчається як зарубіжна. Діти знайомляться з неповторним стилем Пушкіна, Толстого, Достоєвського тощо, які є класиками світової літератури, несуть зерно істини й дають уроки життя. Проблема в тому, що діти зараз мало читають як класику, так і сучасні твори. Тому й не мають можливості відкрити для себе літературу як джерело натхнення, як мистецтво життя. Проте ця тенденція починає змінюватися. Приємно констатую цей факт.

Як Ви оцінюєте рівень сучасних авторів?

Є дуже цікаві письменники, з якими можна й посперечатися, і повчитися, із задоволення ходимо на зустрічі з ними, обговорюємо книги. Це М. Кідрук, С. Жадан, Д. Корній, В. Сердюк. Та є й одноденки. Час усе поставить на свої місця. Сама читаю багато й стимулюю учнів це робити. Ми навіть організували свій буккросинг, обмінюючись із учнями цікавими книгами. Головне – не зупинятися в самонавчанні й самовдосконаленні.

Ірина Ангелова – організатор та ведуча концертів та різних видів заходів. Бізнесвумен. Директор івент-­агенства «Angel’s Booking» (www.angelsbooking.com) Співпрацювала із такими артистами як Олег Скрипка та гурт «ВВ», «Леприконси», «Скай», «The ВЙО», «ТАРШИС», «Антін Мухарський» та інші.

В теперешній час Ірина є директором легендарного гурту «ТАРТАК», відомого українського актора та виконавця – Романа Мацюти, концертний директор гурту «The Sixsters» та «Karta Svity». Займає посаду PR‑директора мережі «ДОКЕР» та ресторанно – готельного комплексу «КРАКІВ». Ірина має музичну освіту та гарний слух. Допомагає талановитим виконавцям та групам стати більш відомими, а заходам – незабутніми!

Як довго ви в шоу-бізнесі? Це була ваша мрія, ваш вибір чи випадок?

Так сталося, що музика супроводжувала мене все моє життя, але в якості хоббі. Адже я маю досвід роботи абсолютно в інших сферах – банківській та юридичній. Я працювала абсолютно в різних компаніях, як відчизняних так і іноземних. Але в певний період життя, моє хоббі стало моєю основною діяльністю. Так 10 років тому з’явилось івент – агенство «Angel’s Booking», яке успішно працює із командою професіоналів. Обставини склалися в пазл. Але завдатки були завжди. В ліцеї – староста, інститут – Голова студенської ради, ведуча різних студенських і не тільки заходів. Музична освіта в решті решт.

Якби вам запропонували дати обґрунтування, хто такий «Концертний директор» – як би ви відповіли?

Концертний директор – це людина, яка