Добре, коли людина працює за покликанням! Особливо якщо ця людина - лікар. Такий лікар всю роботу робить з любов’ю і це позначається на результаті. Федір Черевко саме такий лікар і в цьому році він відкрив свою іменну клініку.

Федір, розкажіть як Ви прийшли в стоматологію?

З самого дитинства я не планував бути стоматологом, навіть не мріяв про це. У мене були художні здібності, любив малювати, перемальовувати з точністю один до одного. Коли настав час обирати професію, на той момент навчалася на стоматолога моя сестра. Дорога вже була трішечки протоптана і я вирішив спробувати себе у цій сфері. Спочатку закінчив зуботехнічний, маю дипломи зубного техніка та лікаря-­стоматолога. Потім, з огляду на те, що маю гарну просторовому уяву, обрав собі за спеціалізацію естетичну стоматологію. А саме художню реставрацію і керамічні вініри.

У чому різниця між керамічними вінірами та художньою реставрацією?

По-перше, у кількості візитів. На керамічні вініри необхідно мінімум 4 візити, включаючи огляд і планування роботи. На художню реставрацію – 2 візити. По-друге, у ціновій політиці. Керамічні вініри дорожчі у 2–3 рази, це точно. По-третє, у матеріалі, з якого вони виготовляються. Кераміка є кераміка, вона достатньо щільна, ніколи не темніє. А композит темнішає з часом, він м’якший. Також різниця у терміні служби. Керамічні вініри живуть у рази 2 довше, ніж композитні, тому що вони максимально точні, а якщо це прескераміка, то й набагато міцніші. Кераміка по своїй структурі найбільше подібна до емалі зуба, вона максимально передає натуральність. В результаті матиме чудовий природній вигляд! Якщо порівнювати композит і кераміку, то

Перманентый макияж - это удобство, экономия времени и уверенность в себе, возможность подчеркнуть естественную красоту или скрыть особенности внешности. Героиня нашего новогоднего номера Наталья Эльгенди - волшебница, мастер перманентного татуажа, дающая женщинам возможность быть красивыми каждый день.

Наталья, расскажите как вы пришли в мир  красоты?

Моя история началась необычно: без наставников, учителей и практики. О татуаже я узнала в 4‑летнем возрасте, когда мама взяла меня с собой на процедуру. Мне было любопытно, как рисунок на ее губах держится так долго. Недавно нашла свои детские рисунки и сердце защемило! Уже тогда на листах бумаги я аккуратно выводила глаза, брови, губы… (улыбается). Тягу к рисованию и работе руками чувствовала всегда, поэтому в 17 лет купила аппарат, на тот момент он весил целых полкилограмма, и краски. Для постановки руки использовала кабачки, дыни и бананы вместо латекса. Первым моим «живым клиентом» была мама, она и терпела все издевательства (улыбается). Когда люди еще не знали, что такое перманентный макияж (татуаж), я уже искала моделей, иногда даже в других городах.

Окончив школу с отличием, поступила на заочное отделение в Киевский университет внутренних дел, чем очень удивила своих близких. Получив диплом, определенное время посвятила юриспруденции. Но совсем скоро поняла, что это не мое.

Мне близка фраза: «Найди дело своей жизни, и

Чому з усіх музичних інструментів ти вибрав саме саксофон?

Знайомий батька, якось приїхав до нас в гості і зіграв декілька пісень на саксофоні. Я вирішив спробувати… і так вже майже 10 років…

Насправді, все відбулося дуже спонтанно. Першим моїм інструментом взагалі був баян, потім піаніно, а потім вже саксофон.

Яку музику ти слухаєш у вільний час?

Тут все залежить від настрою… Люблю кожний стиль, починаючи від blues і закінчуючи rock jazz. Виділити для себе можу jazz fusion, напевно, найближче підходить мені по стилю.

Що тобі дало номінування на Музичну Премію Полтавщини?

Декілька приємних знайомств. А взагалі, класно, що організовують подібні заходи, де можна поспілкуватися з людьми, з якими маєш спільні інтереси.

Ти сам пишеш кавери на відому музику. Як це відбувається?

Переважно шукаю пісні які знаходиться в Top Chart Spotify, далі мінус, потім знімаю мелодію і записую вже свій кавер. Через декілька годин все готово. Стараюся зробити все за один захід, щоб не втратити «ідею».

Як ти вважаєш, музика може бути бізнесом?

А музика і так вже бізнес – шоу-бізнес. Чесно кажучи, ніколи не планував займатися цим професійно, але доля має свої плани на все. Взагалі, все склалося як найкраще, адже робота має приносити радість. А в мене весь час – «свято».

+38 (068) 233-02-35

@nikoholovko_saxophone

Слово «тамада» произошло от грузинского слова «тамадоба», которое переводится как «старшинство во время пира». Современный тамада является не просто управляющим на празднике – это эрудированный ведущий с прекрасным чувством юмора, который легко спасет любую «ситуацию».

Галина Подгорецкая именно такая и с не ваш праздник будет однозначно лучше, чем без нее.

Как давно вы занимаетесь проведением торжеств?

Проведением праздников я занимаюсь уже больше 10 лет. Первый раз это была свадьба у родственников на 200 гостей. Я тогда ещё переживала за каждый тост, за каждое сказанное слово. Конкурсы, поздравления — все было в стихотворной форме. Помню, шила костюмы для переодеваний на конкурсную программу. Свадьба прошла весело, все меня благодарили и было очень приятно. Вторым праздником был

Английский давно уже стал вторым языком в мире. И общение на нем это не прихоть, а возможность лучшей коммуникации в бизнесе, более высокие зарплаты и ряд других приемуществ. В школе «Easy English» вам докажут, что английский это просто!

Инна, как возникла идея создания школы английского языка?

Еще в университете мы с подружками мечтали о собственной школе и я медленно шла к этой мечте шаг за шагом. В начале была практика преподавания в частной школе, потом в техникуме.

Толчком к открытию своего дела послужило  знакомство с будущим мужем, именно его целеустремленность помогла мне решиться на первый шаг. Истоки нашей школы зародились в Гадяче, на моей родине. Было удивительно, что за время моего обучения, а это 7-8 лет, в нашем городе не появилось ни одной школы английского языка. Мы решили попробовать, и все получилось! В феврале 2018 года арендовали небольшой офис и быстро набрали группы желающих. Я преподавала в паре с учителем

Багато років, сил і енергії Тетьяна Іванівна Балагура віддала школі і вихованню дітей. Батьки щасливі, якщо їх діти потрапляють на виховання до Тетяні Іванівні, а весь секрет у тому, що вона щиро любить свою роботу.

Як Ви стали вчителем? Чому обрали саме педагогічний виш?

Завжди мріяла стати вчителем. І надихнули мене саме педагоги – ті неповторні люди, з яких я хотіла брати приклад. Починаючи з першої вчительки Галини Пилипівни. А найголовнішу роль у виборі професії відіграла Вовк Люція Михайлівна – учитель української мови та літератури. Хоча в моїй родині до того часу педагогів не було, але саме ця людина показала, наскільки захопливими можуть бути уроки української мови, як можна викладати з любов’ю.

Ваше ставлення до того, що в школах майже зникла російська література?

Вона не зникла, а вивчається як зарубіжна. Діти знайомляться з неповторним стилем Пушкіна, Толстого, Достоєвського тощо, які є класиками світової літератури, несуть зерно істини й дають уроки життя. Проблема в тому, що діти зараз мало читають як класику, так і сучасні твори. Тому й не мають можливості відкрити для себе літературу як джерело натхнення, як мистецтво життя. Проте ця тенденція починає змінюватися. Приємно констатую цей факт.

Як Ви оцінюєте рівень сучасних авторів?

Є дуже цікаві письменники, з якими можна й посперечатися, і повчитися, із задоволення ходимо на зустрічі з ними, обговорюємо книги. Це М. Кідрук, С. Жадан, Д. Корній, В. Сердюк. Та є й одноденки. Час усе поставить на свої місця. Сама читаю багато й стимулюю учнів це робити. Ми навіть організували свій буккросинг, обмінюючись із учнями цікавими книгами. Головне – не зупинятися в самонавчанні й самовдосконаленні.

Ірина Ангелова – організатор та ведуча концертів та різних видів заходів. Бізнесвумен. Директор івент-­агенства «Angel’s Booking» (www.angelsbooking.com) Співпрацювала із такими артистами як Олег Скрипка та гурт «ВВ», «Леприконси», «Скай», «The ВЙО», «ТАРШИС», «Антін Мухарський» та інші.

В теперешній час Ірина є директором легендарного гурту «ТАРТАК», відомого українського актора та виконавця – Романа Мацюти, концертний директор гурту «The Sixsters» та «Karta Svity». Займає посаду PR‑директора мережі «ДОКЕР» та ресторанно – готельного комплексу «КРАКІВ». Ірина має музичну освіту та гарний слух. Допомагає талановитим виконавцям та групам стати більш відомими, а заходам – незабутніми!

Як довго ви в шоу-бізнесі? Це була ваша мрія, ваш вибір чи випадок?

Так сталося, що музика супроводжувала мене все моє життя, але в якості хоббі. Адже я маю досвід роботи абсолютно в інших сферах – банківській та юридичній. Я працювала абсолютно в різних компаніях, як відчизняних так і іноземних. Але в певний період життя, моє хоббі стало моєю основною діяльністю. Так 10 років тому з’явилось івент – агенство «Angel’s Booking», яке успішно працює із командою професіоналів. Обставини склалися в пазл. Але завдатки були завжди. В ліцеї – староста, інститут – Голова студенської ради, ведуча різних студенських і не тільки заходів. Музична освіта в решті решт.

Якби вам запропонували дати обґрунтування, хто такий «Концертний директор» – як би ви відповіли?

Концертний директор – це людина, яка

Сильная, красивая и независимая – именно так можно охарактеризовать Алену Бондаренко. С первого взгляда подкупает ее энергия и взгляды на жизнь. Быть сильной женщиной в мужском мире не самая простая роль, но у Алены все получилось и нам стало любопытно узнать ее историю.

Алена, у вас очень сильный характер, расскажите о своем детстве.

Я из семьи военных. Родители служили на Байконуре. Позже мы переехали в военную часть под Миргородом, где выросла я. Жизнь в военной части не очень разнообразна событиями. Из развлечений только школа и школьные кружки. Все детство я мечтала о сцене и творчестве. Это мне удавалось воплощать будучи самой заядлой активисткой школы. Концерты, дебаты, конкурсы – это все Я!

Вы говорите, что всегда подсознательно мечтали о сцене, зрителях, о том чтобы давать полезность этому миру. В настоящий момент такой сценой для многих стал Инстаграм – мировая площадка для самовыражения. Вы ведете свой блог?

Да, хотя изначально мое отношение к instagram было скорее отрицательным. Слишком много лишнего выкладывают люди… что ешь, с кем гуляешь, чем болеешь… Но мои маркетологи заставили меня изменить мнение и доказали, что соц.сети важны для бизнеса. В итоге, я

Она училась на экономиста, а стала одним из лучших тренеров Полтавы. Директор клуба Spartak Gym. Персональный тренер категории PRO. Дипломированный специалист в области физической культуры. Тренер ФК Ворскла - это все про нее одну  - Елену Рудим.

Лена, расскажите, как вы пришли в фитнес индустрию?

Любовь к танцам у меня появилась ещё в детстве. Мне нравились утончённые фигуры балерин и их безупречная осанка. И уже с 8 лет я активно занималась спортивно-­бальными танцами. В то время, когда у других детей было уйма свободного времени, я усердно и настойчиво работала, шаг за шагом приближаясь к своей цели. Было сложно, иногда ­что-то не получалось, но я никогда не сдавалась, зная одно — хочешь добиться результата — работай. Иногда после тренировок у меня не хватало сил даже на домашнее задание. Но это не сломало меня, а наоборот сделало ещё сильнее. У меня была другая установка, я воспринимала такой образ жизни и нагрузку, как норму. И параллельно с танцами ходила ещё на фитнес-­тренировки, потому что всегда восхищалась тем, какие энергичные и яркие фитнес-­тренеры.

По окончанию школы я открыла свою танцевальную студию. Уже тогда отчётливо понимала, чем хочу заниматься в будущем.

Какое у вас образование?

Моя семья отдавала предпочтение точным наукам: родители — инженеры, а бабушка — главный бухгалтер, поэтому у меня даже не было шанса поступить на ­куда-нибудь кроме бухгалтерии и аудита. Я получила образование и почти 7 лет проработала по специальности — бухгалтером. Каждый мой день проходил одинаково, как по шаблону, приблизительно так: с 8.00 до 17.00 я приезжала на свою работу и ответственно, но без особого удовольствия углублялась в числа и отчёты. Потом я брала бумбокс и шла пешком на тренировку 40 минут в одну сторону и так же обратно. Родители, видя мою нагрузку не всегда понимали меня и говорили: «Зачем оно тебе надо». Но я не могла себе представить хоть один день

Добрі, проникливі, усміхнені очі, тихий спокійний голос, м’які неквапливі рухи, її тонкий смак, вишуканість стилю, неперевершена майстерність в усьому, за що береться, робить її ОСОБЛИВОЮ».. - так говорять про Людмилу Петренко її кліенти. Познайомимось з нею і ми.
Людмила, як Ви прийшли у сферу краси?

Я за освітою медик і хоча довгий час працювала на одній з керівних посад медичного закладу, але все життя була закохана в красу в усіх її проявах. Взагалі, спілкуючись з великою кількістю жінок, зрозуміла, що прагнення краси — це наша національна українська особливість. Тому і вирішила присвятити себе тому, щоб робити людей красивішими, щасливішими і впевненішими у собі.

Я обожнюю свою роботу, постійно займаюся самовдосконаленням, самоосвітою. Щоб відповідати найвищим критеріям своєї професії, здобула вищу медичну освіту. Естетична косметологія для мене — то красивий, творчий, інтелектуальний процес, яким я живу. Всі мої постійні клієнтки — то рідні мені люди, за яких я щиро радію, споглядаючи результати своєї роботи на їхніх обличчях.

Вікові зміни неминучі, але відповідальне ставлення до пацієнтів, сучасні процедури допомагають зробити цей процес більш приємним і не настільки стресовим. І мене це шалено надихає. Я допомагаю людям зберегти красу, і мені здається, це прекрасне життєве призначення.

Які процедури Ви можете порадити аби виглядати молодшою?

Сучасна косметологія — це хайтек, це

Хто такі ріелтори? Як заробляти на нерухомість? Чи є сенс інвестувати і скільки можна заробити? На ці та інші питання відповіла спеціаліст з покупок та інвестицій в нерухомість, співвласниця компанії «РіелтСервіс» Трунова Ліана.

Розкажіть коли і як ви розпочали бізнес у сфері нерухомості?

Свою справу ми почали у 2010 році разом з моїм, тепер вже чоловіком, Іллею Труновим. Наші стосунки і бізнес розвивались паралельно. Думаю, саме любов допомогла нам витримати всі труднощі і кризи, які були за ці роки. Чесно кажучи допомагає і зараз. Інтернету тоді ще у масі не було і ми давали об’яви в газети та працювали з початку тільки удвох. Створювали базу клієнтів та об’єктів на продаж. Днем на телефоні, увечері на показах. Десь через рік ми вирішили, що готові взяти у команду ще людей. Виросли об’єми продаж і кількість клієнтів і ми вже фізично не могли обслуговувати їх на тому рівні, на якому потрібно, тому що кожен клієнт це індивідуальна робота і багато факторів комунікацій.

На що зараз самий великий попит серед покупців?

Коли ми почали працювати у сфері нерухомості, ми відразу обрали для себе певний сегмент. Враховуючи, що нас було двоє і що ми розуміли, що розірватись не вдасться на всі сегменти, то ми відразу обрали продаж квартир. Тому я можу говорити тільки про сегмент у житловій нерухомості.

В останні роки квартирний сегмент у Полтаві